полив, размножение и пересадка, разновидности

Автор: НатальяКатегория: Комнатные растения Опубликовано: 28 февраля 2019Дополнено: 10 марта 2019

Когда появились первые персональные компьютеры, почти сразу возникла мода держать возле них кактусы, поскольку считается, что эти растения то ли снижают уровень опасного излучения, то ли поглощают его. Однако многие пользователи компьютеров через некоторое время обнаруживали, что кактусы, размещенные вблизи мониторов, чахнут и гибнут. А причина в том, что неприхотливым и засухоустойчивым растениям тоже необходим уход.

Но одно дело ухаживать за лиственными растениями и совсем другое – за кактусами, и уж если вы решили выращивать этот необычный для наших широт цветок, то стоило бы предварительно поинтересоваться, что ему вредит, а что идет на пользу.

Прослушать статью

Кактусы – описание

Родом кактусы из Америки. В природных условиях они могут достигать гигантских размеров. Пустынные кактусы прекрасно себя чувствуют в жёстких условиях полупустынь Мексики, Аргентины, Перу, Чили и Боливии. Ареал произрастания лесных кактусов – тропические джунгли. Лесные и пустынные виды кактусов сильно различаются между собой, и неудивительно, что правила выращивания и ухода за кактусом определяются видом растения.

Разновидности кактусов

В квартирах мы выращиваем в основном карликовые кактусы, которые были выведены селекционным путём. Существует огромное количество миниатюрных форм, которые можно с легкостью десятками разместить на подоконнике.

Выращиваем перескию – детальное руководство

Наиболее популярными комнатными кактусами из пустынных являются эхинопсис, эхиноцереус Книппеля и гребенчатый, эхинокактус Грусона, цереус перуанский, хамецереус Сильвестра, апорокактус плетевидный, эспола шерстистая, нотокактус, астрофитум козерогий, опунция, пародии золотистоиглая и кровавоцветковая и ребуция карликовая.

На фото: Кактусы

Комнатные разновидности лесных кактусов на кактусы не похожи. В природе они растут на деревьях или под ними. В условиях наших квартир удобно выращивать рипсалидопсис, эпифиллум и всеми любимый зигокактус (декабрист или рождественник).

Уход за кактусами в домашних условиях

Если вы купили кактус не для защиты от вредного излучения, а следуя эстетической потребности, то отношения с ним нужно начинать с выбора правильного места.

Пустынным кактусам требуется много света, поэтому лучшим местом для них будут подоконники выходящих на восток и юг окон. А зигокактус, как и другие лесные разновидности кактуса, лучше поставить на восточные или северные подоконники. На южной стороне листья декабриста обесцвечиваются, а между периодами цветения и покоя начинаются сбои.

Лето кактусы предпочитают проводить на балконе, а зимой, если температура в помещении высокая, нужно обеспечить растениям высокую влажность воздуха. Но поскольку в зимнее время пустынные кактусы должны находиться в периоде покоя, лучше будет переместить их в прохладное помещение, где температура держится в пределах 15 -17 ºC, и поставить их в тени или полутени.

На фото: Декоративные катусы

Полив кактусов,

к радости всех ленивых или забывчивых, можно иногда и пропустить, но все же не пренебрегайте ответственностью перед своими растениями, не забывайте поливать их время от времени отстоянной в течение суток водой комнатной температуры. Хорошо реагируют кактусы на талую и дождевую воду.

Периодичность полива приблизительно такая:

• весна-лето – каждый день или раз в два дня,
• осень – раз в 5-7 дней,
• зима – раз в 7-12 дней.

Принцип таков: чем холоднее воздух в помещении, тем меньше влаги испаряет растение, следовательно, и поливать его нужно реже.

На фото: Цветение кактусов

К тому же активный рост кактусов происходит в тёплые месяцы, а цветение – в холодные, и если вы хотите видеть их очаровательные цветы, устройте кактусам период покоя.

Пересадка кактусов

Пересадку кактуса осуществляют весной, с началом активного роста, убедившись, что горшок растению действительно мал. За два-три дня до пересадки кактус прекращают поливать, чтобы земля легко осыпалась с корней. Вынимают растение из горшка, обернув его несколькими слоями плотной ткани или бумаги.

Молодые кактусы пересаживают раз в год, а трех-четырехлетние – раз в несколько лет.

На фото: Как цветет кактус

Посуда должна быть небольшая, чтобы корни заполнили все пространство горшка. Уложите в емкость слой дренажного материала, затем насыпьте немного субстрата, опустите на него корни растения и, придерживая кактус одной рукой, другой понемногу подсыпайте в горшок субстрат до тех пор, пока он не заполнит емкость на высоту, на сантиметр не доходящую до края горшка.

Не заглубляйте в почву основание стебля.

Чтобы субстрат ложился плотнее, постукивайте время от времени о стенку горшка. Для кактусов лучше всего использовать земляные смеси, состоящие из листовой земли, промытого речного песка, древесного угля и торфа. Смесь должна быть рыхлой и слабокислой. Можно воспользоваться и готовой смесью для кактусов, которую легко найти в специализированных магазинах.

Размножение кактусов

Размножение кактусов происходит вегетативно (отростками) или генеративно (семенами). Вегетативный способ настолько прост, что им пользуется большинство любителей кактусов. Но истинные фанаты этих необычных растений не ищут легких путей и с азартом выращивают кактусы из семян, несмотря на то, что этот процесс трудоемок, а положительный результат не гарантирован.

Вегетативное размножение предполагает укоренение отростков взрослых растений. У этих черенков, как правило, есть зачатки корешков, и они легко приживаются.

На фото: Цветущий кактус

Из семян кактусы выращивают, предварительно продезинфицировав купленные в магазине семена в крепком растворе марганцовки, а затем прорастив их во влажной среде. Некоторые формы кактусов могут дать ростки через день, а другим для прорастания может понадобиться месяц.

Интересное наблюдение обнародовали психологи: они считают, что выращивание кактусов привлекает суховатых и внешне сдержанных людей, которые на самом деле очень ранимы и впечатлительны.

Разделы: Комнатные растения Кактусы Суккуленты Кактусовые

После этой статьи обычно читают

Добавить комментарий

Види домашніх кімнатних кактусів з фото і назвами догляд та пересадка — Рослина

Post Views: 18 656

Види домашніх кімнатних кактусів з фото і назвами: догляд та пересадка, як змусити цвісти

Види домашніх кімнатних кактусів: догляд, назви й фото

Існують різні види домашніх кактусів, які відрізняються виглядом і розмірами. На цій сторінці представлені найпоширеніші види кімнатних кактусів, які можна вирощувати вдома. Всі види кімнатних кактусів з фото і супроводжено короткими ботанічними характеристиками. Також їх можна дізнатися правильні назви.

Кактуси давно вирощують як кімнатні рослини, але їх рідко розглядають як важливого елементу декору.

Для бажаючих колекціонувати кімнатні рослини — це довговічна і різноманітна група, яку можна легко зібрати. Для не дуже захопленого кімнатного садівника кактуси зручні тим, що не потребують регулярного поливу, обрізки, пересадки, обприскуванні і т. д.

Декораторам потрібно пам’ятати про колючках, що представляють небезпеку для людей, що спостерігають і доглядають за цими рослинами. Під час поводження з колючими кактусами слід надягати щільні рукавички або використовувати складену смужку газети.

Ще однією проблемою є вартість — дорослий клейстокактус Штрауса або цереус перуанський Monstrosa, безумовно, можуть слугувати фокусною центром як одиночна рослина, але вони занадто дорогі.

Альтернативним підходом є пристрій кімнатного садка особливого типу. Цей пустельний садок може розташовуватися в ємності будь-якого типу — від великого підлогового дизайнерського скриньки до страви на підвіконні. Починають з укладання шару грунту, потім покривають її зверху піском і при наявності місця поміщають кілька каменів і гальки. В цей грунт висаджують різні види кактусів — найтриваліший з рослин особливих груп.

Як було зазначено вище, кактуси здатні вижити при недостатньому догляді, але такого підходу не повинно бути місця в дизайні інтер’єру. Для того щоб вирощувати зразкові рослини, гідні уваги і, можливо, квітучі, необхідно прочитати інформацію в сусідньому стовпці.

Догляд та пересадка видів домашніх кактусів

З кактуси догляд вимагають не складний, але правильний по агротехніці. Різні види кактусів догляд можуть вимагати як спеціальний, так і звичайний, який використовується при вирощуванні інших рослин. Далі описані основні процедури агротехніки кактусів: догляд та пересадка, полив і підживлення.

Температура: Помірний з весни до осені. Тримайте в зимовий період в прохолодному місці — в ідеалі 10°-13°C, але нічого страшного не відбудеться і при 4°С. Рослини з підвіконня слід переставити вночі в кімнату, якщо погода дуже холодна і немає штучного опалення.

Світ: Виберіть найсвітліше місце, яке є, особливо в зимовий період. У теплиці може бути необхідно деякий притінення в найжаркіші місяці.

Полив: Збільште полив навесні, а з кінця весни до кінця літа доглядайте, як за звичайним кімнатною рослиною, ретельно поливаючи, коли грунт починає висихати. Використовуйте теплу воду. В кінці літа полив скорочують, а з середини осені грунт підтримують практично сухим — води повинно бути достатньо, тільки щоб запобігти зморщування рослин.

Вологість повітря: Не обприскуйте влітку (виняток: Cleistocactus). Головною вимогою є свіже повітря — відкривайте вікна в спекотні літні дні.

Пересадка: Пересаджуйте в молодому віці щорічно; згодом пересаджуйте тільки якщо необхідно. Пересадіть навесні в горщик, який лише трохи більше, ніж попередній.

Розмноження: Живці більшості різновидів легко вкорінюються. Візьміть стеблові живці або нащадки навесні або влітку. Дуже важливо, щоб живці підсохли протягом декількох днів (великі живці протягом 1-2 тижнів), перш ніж садити їх у компост на торф’яній основі. Інший метод розмноження — це посів насіння; температура для проростання насіння 21-27°С.

Як змусити цвісти кактус — щоб кактуси цвіли

Хоча деякі кактуси будуть цвісти в досить молодому віці, є і інші, наприклад, опунції та цереус, які важче привести в стан цвітіння. Щоб кактуси цвіли їм потрібно створити умови, близькі до природного середовища проживання. Далі розглянуто питання про те, як змусити кактус цвісти у себе вдома за допомогою простих методів.

У великому числі випадків кактуси здатні цвісти всередині приміщення до моменту досягнення ними віку трьох або чотирьох років. Вони будуть цвісти кожен рік, зазвичай навесні. Можна зібрати невелику колекцію кактусів, що цвітуть у різний час протягом року.

Секрет полягає в тому, що більшість кактусів можуть цвісти тільки на новому прирості. Щоб з’являвся приріст, кактусам потрібно літній догляд і відносний спокій в зимовий період, як описано в розділі » Секрети успіху. Також потрібно пам’ятати, що стимулює цвітіння вирощування в трохи тісному горщику.

Назви кімнатних видів кактусів

Далі представлені види кімнатних кактусів з назвами і короткими характеристиками культур і сортів.

Апорокактус плетевидный (Aporocactus flagelliformis) легко вирощувати. Його стебла товщиною 1 см виростають на кілька сантиметрів у рік, а навесні з’являються квітки діаметром 8 див. Підходить для підвісних кошиків.

Астрофітум козероги (Astrophytum capricorne) зростає спочатку як ребристий шар, але з віком стає циліндричним. Жовті ромашковидные квіти утворюються влітку на дорослих примірниках, які досягають 15-30 см в залежності від виду. У А. capricorne вигнуті колючки; в А. прикрашеного (А. ornatum) довгі прямі колючки.

Цереус перуанський (Cereus peruvianus) — один з найбільш важливих для дизайну інтер’єру кактусів, придатних для вирощування-як окрема рослина. Стебло з часом досягає 0,6—1 м і цвіте влітку великими квітками довжиною 15 див Форма Ц. перуанського Монстрозус — (С. peruvianus monstrosus) є повільно зростаючою «потворною» мутацією, що залучає увага.

Хамецереус Сільвестрі (Chamaecereus silvestrii) швидко розростається; на його стеблах довжиною 8 см на початку літа з’являються червоні квітки.

Клейстокактус Штрауса (Cleistocactus straussii) — це ще один кактус, придатний для дизайну. У дорослому стані досягає 1 м і більше. Білі волоски і шипи, що покривають поверхню, надають рослині сріблястий зовнішній вигляд.

Эхиноцереус гребінчастий (Echinocereus pectinatus) виростає в колону висотою 25 см, всипану шипами. Е. Сальм-Діка (E. salm-dyckianus) має яскраві ароматні квітки.

Гимнокаліциум Міхановіча, різновид Фрідріха (Gymnocalycium mihanovichii friedrichii) називають ще Hibotan, або Червона шапочка. Його кольоровий стебло прищеплюють на зелений кактус-підщепа. Це привабливий і оригінальний кактус.

Маммиллярия бокасская (Mammillaria bocasana) — це сріблясте рослина, яка навесні цвіте білими квітками, розташованими кільцем навколо стебла. М. Вільда (M. wildii) схожа на неї, але має овальну, а не округлу форму.

Нотокактус Отто (Notocactus ottonis) сферичний, з твердими колючками. У віці декількох років у нього з’являються квітки шириною 8 див Н.Ленингхауса (Н. leninghausii) вирощують заради його циліндричного стебла, а не заради квіток.

Опунція мелковолосістая (Opuntia microdasys) виростає заввишки близько 30 см і несе маленькі гачкуваті колючки. Вони можуть бути червоного або білого кольору, в залежності від виду. Опунції бувають різних форм і розмірів .

Ребуцій крихітної (Rebutia miniscula), кулясті стебла 5 см в діаметрі. Вона здатна кожне літо густо цвісти-помаранчевими трубчастими квітками. Р. стареча (R. senilis) являє собою кульку діаметром 8-10см.

Трихоцереус белеющий (Trichocereus candicans) у зрілому стані являє собою величаве рослина — колону висотою 1 м, яка вільно розширюється по мірі того, як він стає старше. Т. Шпаха (T. spachianus), досягаючи висоти 1,5 м або більше.

Короткий опис статті: кімнатні рослини, кактуси фото та назви Назви і види домашніх кімнатних кактусів з фото і правилами догляду і пересадки: яких змусити зацвісти |

Джерело:
Види домашніх кімнатних кактусів з фото і назвами: догляд та пересадка, як змусити цвісти

Комнатные кактусы

Комнатный кактус — эхинопсис Эйриеза

Кактус – одно из самых экзотических и модных комнатных растений. Причиной его популярности является, в первую очередь, простота ухода.

Комнатные кактусы – растения неприхотливые и достаточно выносливые. Крупный ежовый кактус может обходиться без полива до трех месяцев, даже в летний период, однако не следует рисковать и оставлять растение без полива на длительное время. Кактус может в одной земле расти всю жизнь, не требуя регулярного внесения удобрений. Но если за кактусом правильно ухаживать, то он будет долго радовать своим красивым, цветущим видом.

Сажают комнатные кактусы в небольшой горшок, поскольку их корневая система очень маленькая по сравнению с другими домашними растениями. Очень большой горшок выбирать не рекомендуется, так как при обильном и даже незначительном поливе не охваченная корнями почва очень быстро закиснет, что губительно для семейства кактусовых, корни которых редко разрастаются больше, чем сам кактус. Также необходимо убедиться, что дно горшка имеет дренажное отверстие, ведь кактусы очень чувствительны к чрезмерной влажности земли. Предпочтительно для посадки кактусов брать глиняные горшки, которые будут поддерживать оптимальный баланс влаги. Чтобы кактус хорошо рос и цвел, одну треть почвы должен составлять крупнозернистый песок, дно горшка выкладывается слоем гальки.

Хаматокактус щетинкоколючковый

Предпочтительно кактусы держать на южной стороне, на подоконнике, а в теплый период желательно выносить их на хорошо проветриваемый балкон. Растениям необходимо обеспечить достаточную освещенность, при этом желательно, чтобы кактусы не менее шести часов в день находились под прямыми солнечными лучами. Зимой необходимо содержать кактусы при температуре 10 — 15°C. Температура ниже 5°C является опасной для этих растений, а нулевая – губительна.

Полив кактусов проводится от двух – трех раз в неделю до трех раз в месяц. При этом чем крупнее растение, тем реже нужно его поливать. Листовые кактусы необходимо поливать несколько чаще, не рекомендуется опрыскивать растения. Зимой следует поливать комнатные кактусы реже, чем положено – 2 раза в месяц.

10 комментариев к записи “Выращивание комнатных кактусов”

Оставить комментарий

цветущие кактусы и комнатные. Выращивание, болезни кактусов, семена, плоды.

Разведение домашних кактусов ассоциируется у неподготовленного читателя с редкими поливами и заботами об этом, казалось бы, неприхотливом комнатном растении. Однако на самом деле все не так просто, и чтобы ваш колючий питомец был здоровым нужно очень внимательно отнестись к уходу за кактусом.

Выращивание кактусов

Считается, что выращивание кактусов не представляет трудностей и для этих растений лучше, если за ними вообще не ухаживать, но это не так. Кактусы – своеобразные растения. Они хорошо растут в пустынях среди песков, накалённых солнцем. Эти растения приспособились запасать в стеблях влагу в период дождей и расходовать её в засушливое время.

Кактусы, за небольшим исключением, не имеют листьев, и их функцию выполняет утолщённый зелёный стебель, имеющий самую разнообразную форму. Стебли кактусов бывают гладкие, ребристые, бугорчатые, морщинистые с сосочками или выемками; они покрыты снаружи жесткой кутикулой с восковым налётом. Листья у кактусов видоизменены в колючки, щетинки и волоски различной формы и окраски, которые растут из войлочно-опушенных подушечек.

Кактусы могут расти в виде больших колон или маленьких карликов, которые цветут, давая прекрасные цветы, различные по величине, форме и окраске. Цветы у кактусов обоеполые, воронковидные, трубчатые, больше сидячие. У некоторых растений они цветут только ночью. Есть цветы очень душистые. При правильном подборе коллекции и соответствующем уходе в домашних условиях можно добиться непрерывного цветения этих растений.

Разновидности кактусов

Кактусы разделяются на две группы:

• пустынные кактусы, естественная среда обитания которых жаркая полупустыня
• лесные кактусы, для которых родина тропические леса.

В зависимости от разновидности кактусов различные требования к уходу.

Пустынные кактусы хорошо себя чувствуют на прямом солнечном свету. Их можно размещать на южных окнах и зимой практически не поливать.

Лесные кактусы можно размещать на восточных и северных окнах, а летом от прямых солнечных лучей их надо затенять. Зимой полив следует ограничить.

Кактусы комнатные

В комнатах разводят карликовые кактусы, которые занимают мало места. На одном подоконнике их можно выращивать несколько десятков. Виды кактусов для комнат тоже делятся на пустынные и лесные.

Пустынные кактусы для комнат это цереус перуанский, эхинопсис, эхиноцериус Книппеля и гребёнчатый, апорокактус плетевидный, эспола шерстистая, эхинокактус Грусона, хамецереус Сильвестра, астрофитум козерогий, опунция, пародия золотистоиглая и пародия кровавоцветковая, нотокактус, ребюция карликовая, переския (единственный пустынный кактус, который имеет листья, которые напоминают листья цитрусовых) и др.

Все эти виды кактусов при правильном уходе в комнатных условиях цветут. Некоторые зацветают в молодом возрасте, некоторые цветут лишь по достижении 3-4 летнего возраста, но зато потом цветут каждый год.

Лесные комнатные кактусы растут на деревьях или под деревьями и уход за ними существенно отличается от ухода за пустынными кактусами. Для комнат подходят: зигокактус (декабрист), эпифиллум, рипсалидопсис.

Хороши для комнатного разведения следующие виды кактусов.

• Филлокактус имеет листообразные, мясистые листья. Крупные цветки появляются на стеблях и бывают различной окраски – белые, красные и лиловые. Плод кактусов, образующийся после цветения, имеет приятный вкус.Эти кактусы можно размножать семенами и черенками. Почву составляют из листовой, лёгкой дерновой земли и песка. Любит светлое местоположение. Летом требует хорошей поливки и опрыскивания. Цветёт с апреля по июнь. При хорошем уходе может зацвести ещё раз осенью.

• Цереусы отличаются стеблями в виде колон, которые имеют различную форму. В летний период требуют солнечного света и достаточной поливки. Если летом обнаруживается сильный рост, верхушки растений немного укорачивают. Осенью поливку постепенно уменьшают, а зимой, в период покоя, необходимо поливать редко и умеренно. Для лучшего цветения его выращивают в малых горшках и пересаживают редко – через 3-4 года. Лучше растёт в земляной смеси из листовой, дерновой земли и крупнозернистого песка.
  

• Эпифиллум, пожалуй, лучший из комнатных кактусов. Очень вынослив, обладает прекрасными, оригинально размещёнными на стебле цветами тёмно-красной, фиолетово-красной, белой и других окрасок. Летом эпифиллу мы надо держать в светлых, но защищённых от прямых солнечных лучей местах, хорошо поливать и время от времени опрыскивать. Если этого не делать, то в сухом воздухе растения будут сбрасывать бутоны и не цвести. После цв етения поливку постепенно сокращают.

Пересадку лучше производить перед началом роста – в апреле. Почву приготовляют из листовой, лёгкой дерновой земли и песка. Эпифиллумы размножают черенками, которые легко укореняются. Можно выращивать растения с кроной. Для этого их прививают в штамб листового кактуса (пейрескии).

Уход за кактусами

Кактусы, как и многие комнатные растения, требуют периода покоя, который у них наступает зимой. Поэтому задача ухода за кактусами – не допустить роста зимой, т.к. за зиму они вытягиваются и теряют нормальный вид. Зимой кактусы можно содержать на подоконниках. Чтобы корни не охлаждались, горшки ставят на подставку.

Самых светлых мест требуют листоподобные кактусы, но остальные кактусы тоже любят яркий свет. Зимой желательно поддерживать температуру 15-18 градусов. Пустынные кактусы могут выдерживать понижение температуры до 5 градусов и их можно содержать зимой в не отапливаемых помещениях. Зимой, в период покоя, поливку дают один раз в 7-10 дней. Воду лучше брать тёплую, на 2-3 градуса выше температуры воздуха. При поливке следят, чтобы вода не попала на стебель кактуса, особенно в зимний период. Вода может проникнуть в незаметные трещинки на стебле, отчего он загнивает.

При наступлении весны растения поливают чаще и опрыскивают один- два раза в месяц. Летом кактусы надо оберегать от солнечных ожогов, затенять. Горшки, чтобы не допустить их перегрев, лучше ставить в ящики, заполненные торфом или землёй. Можно ящики с растениями выносит на балкон. Более крупные экземпляры полезно высадить из горшков в грунт в саду, лучше на каменных горках. В середине августа их опять пересаживают в горшки, чтобы они до зимы укоренились. Высаживают в ту самую землю, в которой они росли летом, но добавляют песок. Осенью, когда температура снижается до 6-8 градусов, все кактусы переносят из сада и балкона в комнаты.

Полив кактусов зависит от времени года, величины горшка, возраста растений, температуры комнат. Весной и летом, во время роста кактусов, их надо поливать ежедневно. Чем в больших горшках растут кактусы, тем они требуют более редкой поливки.

Старые кактусы поливают реже, так как они имеют большие запасы воды. Особенно обильный полив требуется летом. Поливать лучше вечером. Чем ниже температура, тем меньше надо поливать, потому что кактусы меньше испаряют воды. Осенью поливку постепенно уменьшают, а зимой поливают редко. Если кактусы зимой часто поливать, они не проходят периода покоя, истощаются и не образуют цветов.

Пересадка кактусов лучше проходит весной, когда они начинают расти. За два-три дня до пересадки их перестают поливать, чтобы земля легче отставала от корней. Растения оборачивают полосами толстой бумаги или ремешком и выбивают из горшка. Мёртвые и загнившие корни отрезают до живой ткани. Все срезы обсыпают угольным порошком. У большинства кактусов при пересадке обсыпают песком корневую шейку, чтобы растения не загнивали. Молодые растения пересаживают ежегодно, а 3-4 летние можно пересаживать через один-два года.

Все кактусы, цветущие ранней весной (лесные), требуют пересадки сразу после цветения. После пересадки их два-три дня не поливают. Новый горшок должен быть чуть больше старого. Исключением является эпифиллум. Тесный горшок стимулирует его цветение, поэтому ежегодная пересадка ему не нужна.

Размножение кактусов

Для размножения подходят семена кактусов, стеблевые черенки. Можно размножать кактусы прививкой.

Семена кактусов

Семена многих кактусов всходят на 5-7 день, но некоторые дают всходы только через месяц. Посев лучше производить в апреле и в начале мая. Плошку с семенами надо ставить на подогрев. Температуру поддерживать 25-30 градусов. Можно применять комнатные парники и теплички.

Ёмкость для посева обязательно должна иметь большие дренажные отверстия, которые покрываются черепками. Сверху насыпают дренажный слой из щебня, черепков, древесного угля и речного песка, на который насыпают землю, так, чтобы до края горшка оставался один сантиметр. Семена присыпают землёй и прижимают дощечкой. Мелкие семена землёй не присыпают.

Плошку с посевом ставят в тёплую воду (на 2-3 градуса выше температуры воздуха), чтобы вода поступала через дренажные отверстия и увлажняла землю. Посев накрывают стеклом и ставят в тёплое место. Когда появятся всходы, посев перенося в светлое место, избегая прямых солнечных лучей. Для прорастания семя нужна температура 18-20 градусов. После появления всходов поливку уменьшают и приподнимают стекло. Пикировку сеянцев производят после появления первых колючек. Корешки не прищипывают, землю с них не отряхивают.

Сеянцы кактусов очень мелкие, поэтому их надо пикировать 2-3 раза за лето. Пикировки затеняют, держат один день без поливки и два-три дня без проветривания.

Землю между сеянцами рыхлят и посыпают порошком древесного угля. Если почва закисла, растения пересаживают в другую хорошую землю.

Черенкование кактусов

Черенкование кактусов производится весною и в первой половине лета. Черенками служат верхушечные и боковые побеги, а у листового кактуса – листья.

На дно горшка насыпают дренажный слой, слой лиственно-торфяной земли с песком в 2 сантиметра и сверху 3 см крупнозернистого речного песка. Черенки срезают острым ножом и просушивают в сухом помещении 7-10 дней. При этом срезы покрываются стекловидной плёнкой. После этого их сажают в песок на глубину 0,5-1 см. Для устойчивости черенок привязывают к колышку. Посаженные черенки накрывают банкой.

Срез на маточном растении подсушивают на солнце, смазывают спиртом и посыпают угольным порошком.

Песок в горшках с черенками лишь увлажняют, а когда растение примется, его начинают поливать. Можно заготовить черенки с осени и хранить их в сухом песке до весны. Весной они хорошо укоренятся. Кактусы можно размножать «детками», которые появляются на материнском стебле.

Прививка кактусов

Прививка кактусов проводится для ускорения роста и обильного цветения, для лучшего роста тех, кто имеет слабую корневую систему, для получения межвидовых и межродовых вегетативных гибридов с причудливыми формами, при загнивании корней и нижней части растения. Прививки производят в тёплое время года. Привой и подвой должны быть одного диаметра и одинаково сочными.

Сначала острым ножом срезают быстро подвой; у растений с большим диаметром вокруг стебля срезают косо кант. Затем срезается ещё тонкий слой подвоя, который оставляют на подвое, чтобы предотвратить высыхание среза пока будет готовиться привой. Привой готовится также как и подвой. Подготовленный привой накладывают на срез подвоя, предварительно сняв оставленную плёнку на подвое, так, чтобы у них совпали центры. На верхушку привоя кладут вату и резинкой привязывают накрест под горшок привой к подвою.

Температура помещения должна быть 20-25 градусов. Прививки надо ставить под банки, в светлое место. Опрыскивать водой в первое время нельзя. Через 7-8 дней повязку можно снять.

Болезни кактусов

Чаще всего кактусы страдают от переувлажнения почвы, особенно зимой. При этом они поражаются различного вида гнилью. Для лечения растения его надо достать из горшка, промыть корни под струёй воды, просушить, обрезать все потемневшие и мягкие корни, все стебли и листья со следами гнили, обработать корни антисептиком, посадить растение в новый горшок и не поливать, пока оно не пойдёт в рост. Держать в светлом месте, но не на солнце. Кактусы могу повреждаться вредителями: мучнистым червецом, паутинным клещом, щитовой тлёй.

Тлю можно уничтожать опрыскиванием растения мыльно-табачным отваром, к которому прибавляют немного керосина, при этом надо зубной щёткой тщательно соскабливать щитки, под которыми развиваются личинки тли.

Мучнистого червеца можно удалять влажным тампоном, если растение сильно поражено, то его надо ежедневно обрабатывать инсектицидом.

Паутинный клещ уничтожается опрыскиванием или обмыванием водой, слабым табачным раствором с зелёным мылом или настоем ромашки или инсектицидом. После обработки через 2-3 часа растение обмывают тёплой водой.

Читайте также:

Мое хобби – выращивание кактусов

Где брали кактусы? – собирали по знакомым

Кактусы просто собирали по знакомым. Где-то через полгода мой друг нашел в городе местного кактусовода, который приторговывал семенами и выращенными кактусами. Это был знатный прорыв! Впервые появились гимнокалициумы, ребуции, айлостеры, пародии и т.д. Первый раз я начал выращивать кактусы из семян. Из сложных были несколько видов нотокактусов и один вид пародий.

В конце 70-х – 80-х годах достаточно непросто было добывать нужного размера горшки и нужный грунт. Горшки – кубические, маленьких размеров – иногда клеили из листового пластика или использовали фотографические кюветы, а нужный грунт – искали специально песчаный, глиняный. Мраморная крошка иногда попадалась на стройках. Все это обязательно пропаривалось в духовке, чтобы убить вредные бактерии.

На зиму окно затягивалось пленкой, чтобы обеспечить на подоконнике температуру не выше 10-12 градусов по Цельсию. Как только становилось тепло, все кактусы выносились на балкон, на солнце. Солнце приходило после 11, а меня это очень раздражало – ведь в книге писалось, что самым лучшим солнцем является восход!

Цветущие кактусы – награда за труды

Вся эта суета на 2-3-й год таки дала результаты – кактусы начали цвести! Куда там розам с гладиолусами до этих цветков! – Яркие, насыщенные, крупные, иногда в несколько раз больше тела самого кактуса. Следующим этапом было – достигнуть цветения всех видов. Оказалось, что это далеко не так просто. Родина одних – в засушливых прериях или пустынях, других – в травянистых полях, третьих – в лесах. Одним нужны прямые лучи солнца и очень много, другим – затенение, третьим – еще чего-то.

Казалось, что единственное, что одинаково для всех, – это полив летом, обильный и ежедневный. Однако, здесь я ошибался, и нигде не прочитал обратное. Уже после того, как я перестал активно заниматься коллекцией, а просто обеспечивал прохладную зимовку на подоконнике и часто забывал полить даже летом, зацвели несколько тех видов кактусов, цветков которых я не видел раньше.

Начать разводить кактусы очень даже просто

На сегодняшний день начать разводить кактусы очень даже просто. Во-первых, масса информации в Интернете. Во-вторых, во многих городах есть клубы кактусоводов, через которые можно купить любые семена и практически любые виды кактусов, а также получить исчерпывающую информацию об уходе, пересадках и разных особенностях того или другого вида.

Кактусы до сих пор являются экзотикой, так как вырастить красивые, цветущие экземпляры стоит труда, несмотря на их общую неприхотливость и выносливость. Красивая коллекция этих растений украсит любую квартиру или дом. Помните только, что это – светолюбивое растение, и гробить его возле компьютера не разумно.

Автор Афанасьев Иван
Кактусы: фото автора

Правила догляду за кактусами на підвіконні

Автор: НатальяОпубліковано у Кімнатні рослини Опубліковано: 27 лютого 2019Доповнено: 20 лютого 2020

Коли з’явилися перші персональні комп’ютери, вони обросли неймовірною кількістю міфів. І один з них свідчив, що кактус, поставлений біля монітора, знижує в кілька разів рівень небезпечного випромінювання. Багато хто кинувся купувати колючих представників екзотичної флори і виставляти їх біля комп’ютера. Як результат, у багатьох навіть ці невибагливі рослини загинули.

З цього випливає висновок: якщо Вас цікавить виключно комп’ютер або здоров’я власної персони, не купуйте кактуси. Тому що, незважаючи на стійкість до різних несприятливих умов, ці квіти також можуть хворіти і засихати.

Не всякий квітникар, що має кілька десятків листяних квітів, зуміє правильно доглядати за колючим дивом. Помилки власника рослини можуть призвести до того, що в кращому випадку кактус не буде рости і цвісти, а в гіршому – загине. За кактусом потрібен особливий догляд – адже і рослина теж незвичайна.

Родом кактуси з Америки. Там вони ростуть в природних умовах і можуть досягати гігантських розмірів. Кактуси прекрасно себе почувають у досить жорстких умовах напівпустелі (наприклад, в Мексиці, Аргентині, Перу, Чилі та Болівії). Це пустельні кактуси. Але є і лісові кактуси. Їх ареал зростання – тропічні ліси. Догляд за кактусовими рослинами залежить від їх різновиду.

Різновиди кактусів

У квартирах ми вирощуємо карликові кактуси, які були отримані селекційним шляхом від їх диких родичів. Більшість з них такі малі, що на підвіконні може вміститися до десятка колючих красенів.

Найбільш популярні кімнатні пустельні кактуси це: ехінопсіс, ехіноцеріус Кніппеля і гребінчастий, ехінокактус Грусона, цереус перуанський, хамецереус Сильвестра, апорокактус плетеподібний, еспола шерстиста, нотокактус, астрофітум козерогий, опунція, пародія золотоголчаста і пародія кровавоквіткова, ребюція карликова, і багато інших.

Лісові кімнатні кактуси іноді і на кактуси не схожі. У природі вони ростуть на деревах або під ними. Догляд за цими кактусами відрізняється від догляду за пустельними. В умовах наших квартир непогано ростуть ріпсалідопсис, епіфілум і всіма улюблений зігокактус (декабрист).

Догляд за кактусами

Якщо Ви купили кактус не для того, щоб боротися зі шкідливим комп’ютерним випромінюванням, то правильний догляд для Вас починається з підбору місця для квітки.

Любов до рослин призвела до того, що я зайняла майже весь вільний простір в будинку. Залишилися тільки підвіконня. Але оскільки старі підвіконня в моєму будинку виявилися критично малі для великих горщиків з листяними квітами, я зупинила свій вибір на кактусах.

Кактуси люблять добре освітлені місця, так що підвіконня вікон, що виходять на схід і південь, підходять для їх розведення. Правда, зігокактус, як і інші лісові, краще поставити на північну або також східну сторону. На південній стороні, наприклад, листя мого декабриста дещо поміняли колір, і збилася періодичність цвітіння і спокою рослини.

Влітку можна виставити кактуси на балкон. Взимку, якщо опалення в вашій квартирі інтенсивне, потрібно стежити, щоб не пересихало повітря там, де стоять кактуси. До того ж, зима – період спокою для цих рослин. Тому їх навіть можна поставити десь у тіні. А враховуючи, що в пустелі – на батьківщині пустельних кактусів – вночі буває досить холодно, то кактуси можна розмістити в самому прохолодному місці квартири.

Виняток, знов-таки, листяні кактуси – вони погано переносять екстремальний холод. І період їх цвітіння часто припадає на зимові місяці.

Полив кактусів – це та причина, по якій його вибирають офісні працівники. Мовляв, невибагливий і не вимагає частого поливу. Це частково так. Адже можна і взагалі забути, коли Ви полили кактус в останній раз, і він загине.

Отже, полив. Влітку я поливаю кактуси або кожен день, або через день – в залежності від температури повітря. Використовую для цього відстояну або прокип’ячену воду (обов’язково ледь теплу). Деякі мої знайомі заготовляють дощову і талу воду.

Періодичність поливу приблизно така:

— весна-літо – кожен день або раз на два дні,

— осінь – раз в 5-7 днів,

— зима – раз в 7-12 днів.

Взагалі, чим холодніше повітря, тим менше вологи випаровує рослина, значить, і поливати її потрібно рідше.

До того ж ріст кактусів припадає на теплі місяці, а цвітіння – на холодні. І якщо Ви хочете, щоб кактус порадував Вас гарною квіткою, влаштуйте йому період спокою. У цей час якомога менше його поливайте.

Пересадка кактусів

Пересадка кактусів допомагає рослині омолодитися. До того ж, якщо Ви бачите, що кактус переріс свій горщик, то його потрібно пересаджувати. Це варто робити з початком періоду вегетації – навесні.

Перед пересадкою (за два-три дні) кактус перестаю поливати. Тоді земля легко обсипається з коренів. Щоб витягнути колючого улюбленця з горщика, доводиться обмотувати його декількома шарами щільної тканини або паперу.

Молоді кактуси я пересаджую раз на рік. А старі (3-4-річні) – раз на кілька років.

Посуд має бути такої величини, щоб коріння заповнило простір горщика. Набираю трохи землі (перед цим в горщику розміщую камінчики-дренаж), вертикально тримаю квітку однією рукою, а іншою поступово насипаю і ущільнюю грунт.

Основу стебла в землю закопувати не потрібно. А якщо рослина хитається, підсипте їй опору – дренажні камінчики.

Для кактусів я звикла використовувати земляні суміші, що складаються з листової землі, промитого річкового піску і деревного вугілля і торфу. Суміш повинна бути пухкою й мати слабкокислу реакцію.

Розмноження кактусів

Розмноження кактусів відбувається вегетативно (відростками) або з насіння. Перший спосіб досить простий, ним користується більшість любителів кактусів. Але останнім часом стало популярним вирощувати кактуси з насіння. По-перше, в цьому є певна частка азарту: вийде – не вийде. А по-друге, це дуже трудомісткий, але захоплюючий процес.

Для вегетативного розмноження я беру діток (живці) дорослих рослин і вкорінюю. У них є (як у всіх південних рослин) зачатки корінців і вони легко приживаються.

З насіння кактуси вирощувати дуже цікаво. Куплене в магазині насіння дезінфікують у розчині марганцівки. Потім замочують для проростання. Деякі форми кактусів можуть прорости через день, а іншим може знадобитися місяць.

І наостанок хочеться навести думку психологів. Вони вважають, що кактуси вибирають зовнішньо жорсткі і стримані люди, які насправді в душі ранимі й зворушливі, як квіти надзвичайної краси, які розцвітають на колючих невибагливих кактусах.

Розділи: Кімнатні рослини Сукуленти Кактусові Кактуси

Після цієї статті зазвичай читають

Додати коментар

догляд у домашніх умовах, фото, види і сорти, цвітіння і властивості

Автор: НатальяОпубліковано у Кімнатні рослини Опубліковано: 21 лютого 2019Доповнено: 24 вересня 2019

Рослина опунція (лат. Opuntia) належить до найбільшого роду родини Кактусові, яка налічує близько 190 видів. У природі опунції поширені в Північній і Південній Америці, охоплюючи Вест-Індію. Головним районом зростання опунції, в якому зосереджено близько половини її видів, вважається Мексика. Ацтекська легенда розповідає, що Теночтітлан, головне місто ацтеків, було засноване на тому місці, де орел, сидячи на опунції, поїдав змію – ця сцена зображена на гербі Мексики. Індіанці використовували плоди й пагони деяких видів опунції в їжу, а також вирощували цей кактус для виробництва барвника карміну. Але серед опунцій є настільки агресивні неофіти, що доводиться застосовувати проти них біологічні засоби знищення.

У кімнатній культурі опунція прижилася по всьому світу, аж до Австралії.

Посадка й догляд за опунцією

• Цвітіння: у домашніх умовах майже ніколи не цвіте.
• Освітлення: яскраве сонячне світло з ранку та розсіяне світло після полудня.
• Температура: у теплу пору року – звичайна для житлових приміщень, узимку – не вище 5-7 ˚C.
• Полив: навесні й улітку – помірний, як для всіх сукулентів, узимку, якщо кактус у стані спокою, полив не здійснюють. Для зволоження субстрату застосовують спосіб нижнього поливу.
• Вологість повітря: не має значення.
• Підживлення: один раз на місяць із березня по вересень комплексним мінеральним добривом із низьким умістом азоту. З жовтня по березень підживлення не здійснюють.
• Період спокою: восени полив зменшують, підживлення припиняють, кактус поміщають у температуру 5-7 ˚C до весни.
• Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі – не частіше одного разу на 3-4 роки навесні, перед початком активного зростання.
• Розмноження: сегментами, рідко – насінням.
• Шкідники: павутинні кліщі, борошнисті червці, кореневі нематоди, щитівки й білокрилки.
• Хвороби: коренева пітіозна гниль, фітофтороз, сіра гниль і мокра смердюча гниль.

Детально про вирощування опунції читайте нижче

Кактус опунція – опис

Квітка опунція – багаторічний вічнозелений кактус, прямостоячі або сланкі чагарники або дерева з соковитими членистими плоскими стеблами з великими або дрібними колючками та пучками тонких і крихких гачкоподібних щетинок, так званих глохідій. Листя в опунції невелике, шилоподібне й соковите. Опунція цвіте двостатевими поодинокими квітками жовтого, помаранчевого чи яскраво-червоного кольору. Плоди кактуса опунція – їстівні ягоди з плоским насінням у твердій оболонці.

Догляд за опунцією в домашніх умовах

Як доглядати за кактусом опунція

Кактус опунція світлолюбний, причому яскраве світло йому потрібне цілий рік. Однак до прямих променів сонця опунцію слід привчати поступово. Опунція добре почувається в домашніх умовах майже цілорічно, однак в зимовий час її краще перемістити туди, де температура не піднімається вище 5-7 ºC, оскільки від зимівлі в теплі рослина сильно й болісно витягується. Догляд за опунцією в домашніх умовах зводиться до поливу, підживлення й пересадки рослини.

Полив опунції

Навесні та влітку кімнатна опунція потребує помірного поливу, як і всі сукуленти, але взимку, якщо рослина перебуває в стані спокою й утримується в прохолодному приміщенні, поливати її не потрібно взагалі. Між поливаннями субстрат у горщику має просихати. Для зволоження ґрунту використовують метод нижнього поливу, поміщаючи горщик із рослиною в посудину з м’якою відстояною й злегка підкисленою водою, для чого в одному літрі відстояної упродовж доби води розчиняють кілька крупинок лимонної кислоти. Якщо лити воду під корінь рослини, як ми чинимо, поливаючи інші квіти, краплі води, що потрапили на стебло опунції, закупорюють пори, і від цього порушується дихання тканин, а на стеблах утворюються коркові нарости.

Що стосується вологості повітря, то в природних умовах опунція нормально почувається навіть у сильну посуху, тому немає потреби обприскувати рослину ні в літню спеку, ні взимку, коли інтенсивно працюють опалювальні прилади.

Підживлення опунції

Догляд за опунцією передбачає її регулярні підживлення в період активного росту – в ґрунт із березня по вересень один раз на місяць вносять комплексне мінеральне добриво з низьким умістом азоту.

Пересадка опунції

Опунція не любить, коли її турбують, тому пересаджують дорослі рослини не частіше ніж один раз на 3-4 роки, навесні, перед початком активного зростання, якщо на рослині немає бутонів. Молоді опунції, які не досягли трирічного віку, пересаджують щорічно.

Оскільки коренева система в опунції слабка, горщик для неї слід брати неглибокий, але широкий. Субстрат складають з однієї частини піску, двох частин глини, двох частин дернової і чотирьох частин листової землі та додають трохи керамзиту, товченого деревного вугілля або битої цегли, але ні в якому разі не слід вносити в ґрунтосуміш перегній. Ті, хто не хоче витрачати час на складання субстрату, можуть використовувати магазинну суміш для кактусів.

Пересаджують опунцію разом із земляною грудкою способом перевалки. Після пересадки рослину не поливають упродовж тижня.

Цвітіння опунції

Догляд за опунцією під час цвітіння

Опунція в домашніх умовах цвіте рідко. Важко сказати, з чим це пов’язано. Чи то з тим, що вона занадто повільно зростає, а може, і з тим, що майже неможливо створити для неї умови, в яких вона живе в природі. Однак якщо вам пощастило, і на вашому кактусі утворилися бутони, постарайтеся не зіпсувати собі свято прикрою помилкою:

• не переставляйте і не повертайте горщик із квіткою;
• не пересаджуйте рослину;
• не міняйте нічого в догляді – і поливання, і підживлення мають здійснюватись у суворій відповідності з режимом.

Якщо ви порушите хоч одне з цих правил, рослина може скинути бутони, або вони переродяться в вегетативні пагони, а квітуча опунція так і залишиться вашою нездійсненною мрією.

Опунція після цвітіння

Коли рослина відцвіте, її полив поступово зменшують, підживлення припиняють зовсім, а потім кактус переносять у неопалюване приміщення, де він перебуватиме в стані спокою при температурі 5-7 ºC без зволоження та підживлення до початку наступного періоду вегетації.

Розмноження опунції

Розмноження опунції живцями

Розмножують опунцію живцями й насінням, але простіше використовувати вегетативний спосіб розмноження: від стебла дорослої рослини відокремлюють сегменти, які підсушують у вертикальному положенні упродовж трьох-чотирьох днів, поки на зрізі не утворюється щільна плівка. Укорінюють живці в знезараженому вологому піску, заглибивши в нього сегменти стебла на 3 см і накривши посудину поліетиленовим або скляним ковпаком. Провітрюють живці і зволожують субстрат у міру необхідності. Укорінення відбувається при температурі 20 ºC з використанням нижнього підігріву. Коли у живців відросте коріння, молоденькі опунції розсаджують по окремих горщиках в основний субстрат.

Опунція з насіння

Насіння опунції вкрите дуже щільною оболонкою, тому перед посівом його потрібно скарифікувати, тобто обробити абразивом – наждачним папером або напилком, щоб паросток зміг пройти крізь оболонку. Після скарифікації насіння упродовж 10 хвилин тримають у блідо-рожевому розчині марганцівки, а потім сіють у стерильний субстрат, що складається з товченого деревного вугілля, річкового піску й листової землі в співвідношенні 1:2:2. Не забудьте в посівну посудину під субстрат укласти шар керамзиту. Пророщують насіння під прозорим покриттям при температурі 20 ºC, регулярно провітрюючи посіви й зволожуючи субстрат, коли він підсихає. Сіянці пікірують по окремих горщиках і підрощують два роки при гарному освітленні, але без прямого сонячного світла, а потім пересаджують у ґрунт для дорослих опунцій.

Хвороби і шкідники опунції

Шкідники опунції

Опунцію в домашніх умовах можуть атакувати павутинні кліщі, борошнисті червці, нематоди, щитівки й білокрилки. Кліщі, личинки білокрилок, щитівки та їхні близькі родичі борошнисті червці є сисними шкідниками, що харчуються клітинним соком рослини. Знищують їх, обприскуючи опунцію розчином акарициду – Актелліка, Банкола, Дециса або будь-якого іншого препарату подібної дії. При обробці потрібно запобігти потраплянню розчину в субстрат. Через 7-10 днів обробку слід повторити.

Що стосується кореневих нематод, то виявити їхню появу дуже важко, проте якщо придивитися до коренів опунції, то можна побачити на них здуття, які утворюють ці кореневі шкідники. Гострим ножем ці утворення потрібно зрізати до здорової тканини, після чого коріння слід на 10 хвилин опустити в гарячу воду температурою 45-50 ºC, але таким чином, щоб коренева шийка залишалася сухою. Після процедури дайте корінню підсохнути, обробіть зрізи товченим деревним вугіллям і посадіть опунцію в свіжий стерильний ґрунт.

Хвороби опунції

Із хвороб опунцію можуть вразити коренева пітіозна гниль, фітофтороз, сіра гниль та мокра смердюча гниль. Причиною цих захворювань є грибки, які активізуються в умовах регулярного перезволоження ґрунту й перегодовування опунції азотним добривом. Хворі ділянки необхідно видалити, а рослину обробити розчином фунгіциду – бордоської суміші, Гамаїра, Оксихома, мідного купоросу або інших препаратів подібної дії. При обприскуванні опунції отрутохімікатами дотримуйтеся техніки безпеки.

Види й сорти опунції

Описати всі види кактусів опунція в одній статті неможливо, навіть ті з них, що вирощуються в кімнатній культурі, тому ми коротко познайомимо вас тільки з тими, які зустрічаються частіше за інші.

Опунція біловолоса (Opuntia leucotricha)

є деревоподібним кактусом зі стеблами, що складаються з сегментів завдовжки 10-20 см, густо усіяних щетиною й жовтими глохідіями. Цвіте цей вид золотистими квітками діаметром до 8 см із зеленими рильцями. Плоди опунції біловолосої їстівні, вони мають приємний аромат.

Опунція Бергера (Opuntia bergeriana)

є багаторічником із члениками яскравого світло-зеленого відтінку завдовжки 20-25 см і поодинокими ареолами з жовтими або жовто-бурими колючками різного розміру, а також помаранчево-жовтими квітками з зеленим рильцем, що рясно вкривають рослину.

Опунція головна (Opuntia basilaris)

або опунція основна – кущуватий кактус із розгалуженими довгими стеблами, що складаються з овальних синьо-зелених або червонуватих члеників завдовжки від 8 до 20 см. Ареоли у цього виду бурі, опушені, вдавлені, з невеликою кількістю колючок. Квітки різних відтінків – від рожевого до яскраво-червоного. Вид має різновиди cordata й nana.

Опунція Госселіна (Opuntia gosseliniana)

теж є кущуватим кактусом, який утворює невеликі куртини з тонких сегментів сіро-зеленого кольору у дорослих екземплярів і червонуватого відтінку у молодих. Колючки у цього виду м’які, ростуть переважно з верхніх ареол. Квітки жовті. У цього кактуса є різновид santa rita, круглі членики якого вкриті по краях синім нальотом, а навколо ареол можна розрізнити темно-ліловий малюнок.

Опунція довгоостяна (Opuntia longispina)

або опунція довгоколючкувата є кущуватим сланким багаторічником із невеликими, злегка сплощеними булавоподібно-кулястими члениками завдовжки 3-4 см, які формуються в ланцюжки. Ареоли в опунції цього виду бурі, з червоними глохідіями та крайовими колючками й довгою тонкою центральною колючкою. Широко відкриті квітки забарвлені в помаранчевий або червоний кольори.

Опунція кюрасавська (Opuntia curassavica)

є кущоподібним багаторічником зі звисаючими стеблами, що складаються з вузьких світло-зелених члеників, котрі легко відламується, завдовжки від 2 до 5 см. Ареоли невеликі, коротко-шерстисті, зі світлими колючками.

Опунція ламка (Opuntia fragilis)

зростає кущем, її стебла складаються з круглих або майже плоских члеників завдовжки 2-3 см, що легко опадають. Ареоли невеликі, віддалені одна від одної на 8-12 мм, з білим опушенням, жовтуватими глохідіями й чотирма розташованими хрестоподібно жовто-бурими колючками завдовжки до 3 см. Квітки у цього виду блідо-жовті з зеленими рильцями.

Опунція дрібноволосиста (Opuntia microdasys)

має розгалужене стебло, що сягає у висоту 50 см і складається з дрібних округлих члеників темно-зеленого кольору. Білі ареоли містять безліч глохідій золотистого відтінку. У квіток білуватий стовпчик і золотисто-жовта внутрішня частина.

Опунція індійська (Opuntia ficus-indica)

або фікус індійський – кактус кущоподібної форми зі здерев’янілим прямостоячим, сильно розгалуженим у верхній частині стеблом, що складається з овальних члеників сіро-зеленого кольору, вкритих рідко розташованими ареолами з легко опадаючими жовтуватими глохідіями й одиночними білими колючками. Квітки у цього виду яскраво-червоного відтінку. Плоди їстівні, червонуваті, зелені чи жовті, грушоподібної форми, з білою напівпрозорою солодкуватою м’якоттю й крупним насінням.

Опунція Шері (Opuntia scheerii)

– кактус із члениками завдовжки від 15 до 30 см зеленувато-блакитного відтінку, сильно гілкується. Густо розташовані ареоли несуть жовті голкоподібні колючки завдовжки до 1 см, бурі глохідії і щиткоподібні волосинки. Блідо-жовті квіти з зеленою маточкою при в’яненні набувають рожево-лососевого відтінку.

Опунція стиснута (Opuntia compressa)

має сланкі пагони з округлими яскраво-зеленими члениками. Колючки або відсутні, або розташовані на кінцях пагонів. Листя округло-загострене, квітки світло-жовті.

Властивості опунції

Корисні властивості опунції

Усі частини опунції мають корисні властивості. До складу плодів і листя рослини входять білок, глюкоза, кальцій, фосфор, магній, до складу стебел – крохмаль, протеїн, цукор, аскорбінова кислота, а квіти містять необхідні людському організму амінокислоти. Багата опунція на вітаміни A, B1, B2, B3 і C. Окрім того, опунція є джерелом розчинних і нерозчинних волокон.

Препарати з опунції застосовуються:

• при діабеті;
• при захворюваннях дихальної системи;
• для лікування хвороб зубів і порожнини рота;
• для догляду за волоссям та шкірою;
• при збоях у нервовій системі;
• при порушенні обміну речовин;
• при хворобах опорно-рухового апарату;
• при проблемах серцево-судинної системи;
• при захворюваннях органів травлення;
• для очищення організму від шлаків і токсинів;
• від похмілля;
• як загальнозміцнювальний засіб.

Лікують за допомогою опунції ожиріння, запалення зовнішніх покривів, простатит, цистит, ревматизм, діарею, різні рани та навіть кір.

З опунції виробляють олію, клей, пектин, харчові барвники, її використовують для виготовлення дезодорантів і миючих засобів.

Масло з їстівної опунції, отримане шляхом холодного віджиму насіння або плодів, містить вітамін E, жирні кислоти й інші корисні речовини, здатні уповільнити старіння та в’янення шкіри. Олію опунції включають до складу найдорожчих кремів для обличчя, використовують для ароматерапії та для догляду за волоссям і шкірою голови.

Опунція – протипокази

Як будь-яка рослина, у деяких людей опунція може викликати індивідуальну незносність. Визначається незносність появою головного болю, червоних плям на тілі, нудотою, блювотою приблизно через півгодини після прийому препарату. Якщо ви виявили у себе ці симптоми, прийом опунції слід припинити.

Не рекомендується вживати опунцію й препарати з неї хворим на геморой і цистит у гострій формі.

Оскільки опунція є для нас екзотичною, незвичною рослиною, в будь-якому разі перш ніж вживати її в їжу або лікуватися препаратами з неї, слід порадитися з лікарем.

Розділи: Кімнатні рослини Рослини на О

Після цієї статті зазвичай читають

Додати коментар